Штраус-старший підтримав монархію та написав вірнопідданий «Марш Радецького». Штраус-молодший у дні революції грав «Марсельєзу» і сам написав ряд революційних маршів та вальсів. Після придушення революції його залучили до суду, але зрештою виправдали.

Досі звучать вальси з оперет «Летюча миша» (1874), «Каліостро у Відні» (1875), «Мережева хустка королеви» (1880), «Ніч у Венеції» (1883), «Віденська кров» (1899) та ін.

Родоначальник музичної династії Штраусів. Троє його синів – Йоганн, Йозеф та Едуард – теж стали відомими композиторами. Спадщина композитора налічує 251 творіння (з них 152 вальси).