Комбінації на стандартних номерних знаках будуються за принципом – 1 літера, 3 цифри, 2 літери. Літери означають серію номерного знака, а цифри номер. ГОСТом для використання на знаках дозволено 12 букв кирилиці, що мають графічні аналоги в латинському алфавіті – А, В, Е, К, М, Н, О, Р, С, Т, У та Х.

Згідно з Додатком «Ж» до нового ГОСТу, «на транспортних засобах з нестандартним місцем кріплення реєстраційних знаків допускається встановлення заднього реєстраційного знака типу 1А (квадратного. — Прим. ред.) замість реєстраційного знака типу 1 (стандартний прямокутний знак).

Будь-які «круглі» номери, особливо перші десятки з двома нулями на початку (001-009) або кінці (100, 200, …, 900), з трьома однаковими цифрами (111, 222, …, 999), найпрестижніші блатні поєднання – 77777 або 99999, у яких усі цифри, включаючи код регіону, збігаються.

Згідно з ним, у держномерах країн-учасниць конвенції можуть використовуватися лише арабські цифри та символи, аналогічні буквам латиниці. З російського алфавіту під цю вимогу підходять лише 12 знаків: А, В, Е, К, М, Н, О, Р, С, Т, X та У.