Такими таборами були Хелмно, Треблінка, Белжець, Собібор (табори «Операції Рейнхард»), а також Майданек та Освенцім (які також були концентраційними таборами) на території окупованої Польщі.

Освенцім Аушвіц-Біркенау У слов'янських країнах його ще прийнято називати "Освенцім". Саме це місце стало страшним символ тодішньої системи концентраційних таборів. Його заснували 1940 року за кілька десятків кілометрів від польського Кракова. Це був не просто табіра цілий комплекс, призначений для умертвіння.

Найвідоміші з них – Дахау, Заксенхаузен, Бухенвальд та Равенсбрюк. Їхніми в'язнями, серед яких були і жінки, і чоловіки, і діти, були політичні противники режиму, гомосексуалісти, євреї, цигани та свідки Єгови, «асоціальні» та «кримінальні» елементи.

З 1933 по 1945 р. нацистська Німеччина зі своїми союзниками побудували близько 40 000 таборів та інших місць масового ув'язнення. Ці табори використовувалися для різних цілей; серед них були табори примусової праці, табори для так званих "ворогів держави", та табори смерті, призначені для масових вбивств.