Ольга встановила систему «цвинтарів» — центрів торгівлі та обміну, у яких упорядкованіше відбувався збір податків; потім по цвинтарях стали будувати храми. Літописи повідомляють про поїздку Ольги в 947 році в новгородські та псковські землі та призначення там уроки (данина), після чого повернулася до сина Святослава до Києва.

Ольга взяла облогою Коростень, стратила п'ять тисяч древлян, інших віддала в рабство. І принишкла Русь, визнала Київ своїм єдиним центром. Вона, як велика державна діячка, несла відповідальність за майбутнє держави, що зароджується.

З усіх княжих дружин періоду Стародавньої Русі одна Ольга запам'яталася історії як самостійна та самодостатня особистість, а не доповнення до чоловіка, як інші княгині. Її нарівні з князями згадували у літописах.

Ікона святої може бути не лише у храмах, а й у будинках, де мешкають жінки чи дівчатка, які вважають її своєю небесною заступницею. Благочестива вважається помічницею матерів, які звертаються до неї з проханнями захистити дітей від проблем, погроз, неправильних рішень у будь-яких ситуаціях.