Головними предметами зовнішньої торгівлі були хутра, віск, мед, челядь (раби). Зі Сходу та Візантії йшли шовку, срібні та золоті вироби, предмети розкоші, пахощі, зброя, прянощі.

У джерелах на той час згадуються: зброя, ковальські вироби, метали, сіль, одяг, шапки, хутра, полотно, гончарні вироби, деревина, пшениця, жито, просо, борошно, хліб, мед, віск, пахощі, коні, корови, вівці, м'ясо, гуси, качки, дичину і т.д.

Русь експортувала у Візантію хутра, мед, віск, невільників; імпортувала із Візантії коштовності, вина, тканини, зброю. Підпорядкування східнослов'янських племен владі Києва залишалося ще неміцним. Після смерті Олега деякі племена (наприклад, древлян) довелося підкоряти вдруге.

Слов'яни торгували з варягами, з греками, з болгарами, з угорцями, з країнами сходу тощо. Головними товарами у слов'ян були: хутро, мед, віск, залізо тощо. Торгівля позитивно впливала на зростання міст, у такий спосіб невеликі поселення перетворювалися на великі міста.