Виникла в 1630-х роках у слободі Ірбітської, на Бабинівській дорозі, що йде з Європейської Росії до Сибіру. Офіційно затверджено 1643 року, засновано указом Михайла Федоровича.

Саме слово «ярмарок» прийшло в російську мову з німецької (від Jahrmarkt: Jahr – рік, markt – ринок) у XVII столітті, коли на торги стали приїжджати закордонні торговці. За розваги на ярмаркових площах у роки відповідали скоморохи. Вони давали вистави з ведмедями та козами, грали на дудках, балалайках, тріскотках.

Сучасники згадують про величезний вибір різних товарів на Ірбітському ярмарку – тут були шовк шемахинський, гарус кольоровий, лайка полотняна, хутро, одяг, посуд, ювелірні прикраси, письмове приладдя, метали, самовари. Примітний факт – щороку на Ірбітському ярмарку продавалося до 35 тисяч самоварів!

Ярмарок – місця періодичних з'їздів торговців та привезення товарів, головним чином для оптового торгу, під справжньою назвою відомі у Західній Європі з X століття [3, с. 823].